Напрямки роботи логопедичного кабінету ДНЗ

Головним завданням діяльності вчителя-логопеда є планування і здійснення навчально-корекційної роботи з вихованцями які мають недоліки мовленнєвого розвитку.

Основні структурні компоненти професійної діяльності вчителя-логопеда

1. Діагностична діяльність (вивчення анамнезу, історії розвитку, причин порушень у дитини, бесіда з батьками, спостереження за дитиною, обстеження мовлення).
2. Складнання індивідуальних корекційно-компенсаторних планів роботи з кожною дитиною
3. Визначення доцільних форм взаємодії з дтитиною, видів корекційно-розвивальної роботи.
4. Корекційна робота з виправлення порушень усного та писемного мовлення.
5. Надання порад, консультацій батькам, педагогам, залучення родини до активної практичної співпраці.
6. Співпраця із практичним психологом, вихователем щодо корегування педагогічного , корекційного процесу, пошуку шляхів його вдосконалення.
7. Аналіз результативності роботи, визначення динаміки розвитку дитини, ведення документації та складання звітів.
8. Участь у різних заходах методичної роботи, самоосвіта.
9. Пропаганда логопедичних знань, взаємодія з громадськістю.

Зміст корекційно-розвиваючої роботи вчителя-логопеда

• виробляє і вправляє рухи артикуляційних органів;
• готовить артикуляційний уклад до постановки звуків;
• визначає послідовність постановки звуків від характеру мовленнєвих порушень;
• працює над розвитком правильного мовного дихання дітей;
• відбиває артикуляційний уклад певного звука, використовуючи відпрацьовані раніше рухи органів мовлення;
• ставить звук (різними прийомами та методами);
• закріплює поставлений звук у складах;
• автоматизує поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові;
• проводить диференціацію звуків;
• відпрацьовує граматичні форми.

Форми роботи

1. Фронтальні логопедичні заняття.
2. Підгрупові логопедичні заняття.
3. Індивідуальні логопедичні заняття.

Успішність розумового виховання дітей залежить від кола інтересів батьків, їхнього світогляду, від характеру спілкування з дитиною. Батькам дітей із мовними порушеннями слід пояснювати, що участь родини у корекційних заходах вважається одним із факторів ефективної розвиваючої роботи.

Форми взаємодії з батьками

1. Батьківські збори. Проводяться у вересні, січні, травні. На зборах вчитель-логопед знайомить батьків з нормативними документами, програмами, з досягненнями дітей та труднощами у корекційному процесі.
2. Індивідуальні консультації вчителя-логопеда. В ході яких батькам надаються індивідуальні поради щодо поліпшення мови або розвитку пізнавальних (психічних) процесів дитини.
3. Оформлення тематичних папок "Батькам майбутніх першокласників. Поради логопеда" в інформаційному осередку логопедичного кабінету та груп старшого дошкільного віку які складаються з різноманітних професійних консультацій, порад, рекомендацій з матеріалів для практичного використання вдома та під час занять з дітьми.
4. Анкетування батьків дозволяє уточнити стан їх зацікавленості у розвитку дитини, визначити їх потреби, з'ясувати чи задоволені вони корекційним процесом.
5. "Домашні логопедичні зошити", які складені для індивідуальної роботи з дітьми. Вони допомагають батькам закріпити набуті дитиною мовні навички та вміння. А логопеду здійснити аналіз розвитку кожної дитини і налагодити тісний взаємозв'язок між учасниками корекційного процесу.

Організаційно-методична робота:

• обстеження усного мовлення вихованців ДНЗ ;
• комплектування підгруп для логопедичних занять згідно мовних порушень;
• оформлення необхідної документації логопедичного кабінету;
• співпраця логопеда з вихователями груп;

Основні завдання логопедичної служби :

• усунення різних порушень усного і писемного мовлення;
• запобігання різним відхиленням мовленнєвого розвитку вихованців;
• пропаганда логопедичних знань серед педагогів та батьків;
• розробка методичних рекомендацій, консультації для педагогів та батьків, щодо попередження та подолання вад мовлення у дітей;
• самоосвіта;
• оснащеність логопедичного кабінету;

В закладі відповідно до санітарно-гігієнічних вимог обладнано логопедичний кабінет, в якому розміщено в достатній кількості методичний матеріал та обладнання, необхідні для успішної роботи вчителя-логопеда з дітьми (логопедичні зонди, шпателі, спирт, вата, настільне дзеркало, дошка, настільні ігри, предметні та сюжетні картинки, навчально-розвивальні посібники та дитячі іграшки, папки з інформаційними матеріалами, методична та педагогічна література, таблиці тощо). В достатній кількості кабінет забезпечено меблями з урахуванням віку дітей.

Документація вчителя-логопеда відповідає «Інструкції про ділову документацію у дошкільних закладах», затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 1998 року № 32, включає

· перспективний план корекційно-відновлюваної роботи логопедичного кабінету;

· книгу обліку дітей із зазначенням діагнозу;

· картки мовленнєвого розвитку на кожну дитину;

· індивідуальні картки стану здоров’я і розвитку дитини;

· плани індивідуальної роботи та занять у підгрупах;

· книгу аналізу результативності індивідуальної корекційно-відновлювальної роботи з дітьми;

· книгу взаємозв’язку між вчителем-логопедом і вихователями групи;

· журнал щоденного відвідування дітей;

· журнал обліку ( руху ) дітей;

· індивідуальні зошити дітей ;

· графік роботи вчителя-логопеда, затверджений адміністрацією ( І зміна роботи – з 9.00 до 13.00 – 3 рази на тиждень; ІІ зміна роботи – з 13.00 до 17.00 – 2 рази на тиждень);

· звіти вчителя-логопеда за результатами корекційної роботи (два рази на рік).

Коментарi